124
Актуальний фільм В’ячеслава Бігуна Verdict 19 (www.imdb.com/title/tt9880724) варто побачити кожному, кого турбує доля України. Це вчасний фільм з’являється у час завжди доленосних президентських виборів, – як єдиної, можливо наївної, але надії поліпшити життя багатостраждальних громадян України. Фільм фокусується на доборі суддів до Вищого антикорупційного суду України (ВАС), що створюється за наполяганням іноземних донорів України. Об'єктивний, безпристрасний і ґрунтований на фактах, Verdict 19 сповнює повага до верховенства права і його сподвижників. Verdict 19 закликає глядачів задуматися і не поспішати з висновками.

Фільм екранізує спробу Олександра Мережка стати суддею ВАС. Одним із сотень кандидатів, відомий вчений-юрист і професор одного з київських університетів подається на багатоетапний конкурс на 39 посад суддів ВАС. Олександр постає як скромний, невибагливий, ерудований професіонал, готовий відмовитися від роботи в закордонних університетах, щоб залишитися в «більш динамічній» Україні. Як і інші, він сподівається, що створення ВАС зменшить рівень корупції у найбільш корумпованій та в одній з найбідніших країн Європи. Адже Україна послаблена 25-річною пострадянською стагнацією і розграбуванням корумпованими елітами, а за останні 5 років – режимом Путіна, що анексував Крим і дестабілізував східну Україну. Враховуючи, що ВАС покликаний стати незалежним, справедливим судом для корумпованих чиновників, професор Мережко видається майже ідеальним кандидатом на посаду судді ВАС.

За винятком того, що його не відбирають, і фільм показує, як і чому це трапляється. Стрічка, майстерно зроблена В’ячеславом Бігуном, теж відомим вченим-юристом, якого теж не відбирають до ВАС, Verdict 19 показує, що процес відбору є, ймовірно, корумпований і маніпульований системою, яку покликане змінити створення ВАС. Мірою того, як події розгортаються на екрані, виникає відчуття, що кінець фільму передбачуваний. Темпоритм фільму переривається сигналами сирени, коли на екрані з’являються дані, які ставлять під сумнів процес конкурсу. Дуже динамічний, добре змонтований, захоплюючий документальний фільм Verdict 19 неупереджено розкриває факти і спонукає глядачів зробити власні висновки.

Verdict 19 викликає складні емоції. Для тих, хто знає Україну, але, радше, ігнорує факти, фільм може видатися однобокою критикою позитивних змін. Для тих, хто хоче змінити статус-кво України, – це історія ще одного болючого регресу.

Фільм – надзвичайно символічна екранізація невдалої спроби видатного вченого-юриста, який повертається в корумповану країну, аби стати антикорупційним суддею замість того, аби жити і працювати за кордоном. Але, як і Україні в її боротьбі з корупцією, він зазнає невдачі не тому, що є гідніші кандидати, а тому, що процес відбору сфальсифіковано, адже Комісія має повноваження оцінювати роботу кандидата на власний розсуд, ймовірно, аби відкинути таких кандидатів як він. Так компрометується ідея самого Суду та його неупередженість, незалежність від решти правоохоронної системи. Його майбутні судді вже обмежені недоліками процесу добору, що підриває їхню легітимність.

Фільм вдало зображує і те, наскільки легко маніпулювати процесом, якщо його основна мета – досягнення наперед визначеного результату. Об'єктивність хитро замінюється на суб'єктивність, маскується передбачуваною анонімністю, приховується офіційним рішенням, підкріплюється відмовою обгрунтувати своє рішення, всупереч правилам, що регламентують діяльність Комісії з відбору.

Глядачі з України з легкістю розгледять і свою долю у спробі О. Мережка пройти відбір: можливо саме так їм свого часу не вдалося вступити до університету, бо вони відмовилися заплатити хабар; коли їм відмовили в лікуванні, бо вони не «віддячили» лікарю; або коли той, хто вчинив злочин проти них, підкупив суддю і не був за це покараний.

Так Verdict 19 змушує глядача задуматися на тим, чи залишається ще надія. Зрештою, відомий професор О. Мережко не зміг стати суддею ВАС, високопоставленої установи, створеної за наполяганням США та інших країн у їхньому прагненні допомогти Україні в боротьбі з корупцією. Якщо таким є ставлення до нього, на що може сподіватися звичайний українець? Вимальовується ще одне, навіть більше, питання: якщо така дон-кіхотівська, але марна спроба професора Мережка, ймовірно означає, що ВАС насправді мертвонароджений, як і багато інших «реформ» в Україні, чому Україна повинна навіть намагатися впроваджувати реформи, лише для того, аби спостерігати, як вони в чергове провалюються?

Фільм називається Verdict 19, за роком завершення конкурсу до ВAC, але вердикт, який він виносить системі, стосується будь-якого іншого року. Особливо гірко від спостережень за тим, як пан Мережко покидає засідання, де його апеляцію на перегляд результатів іспиту беззастережно відхиляють без розгляду по суті. Якщо виграє політичний неофіт, комедійний актор і продюсер В. Зеленський, відомий за роллю вчителя Голобородька, який став президентом у фільмі «Слуга народу», то чи не станеться це тому, що українці, переживши чверть століття мук, як у Verdictі 19, будуть введені в оману, думаючи, що пан Зеленський є фактично Голобородьком, і, щойно обраний, він служитиме народу і усуне несправедливість, яку пережив професор Мережко? Але на відміну від Verdict 19, «Слуга народу» – це художній фільм, фікція. І тому кожен мислячий українець, і ті, хто за кордоном дбає про Україну, варто прийняти пораду переглянути Verdict 19, а потім зробити все можливе, щоб події з Verdict 19 не трапилися в 2020 році і надалі, незалежно від того, хто стане наступним президентом України. Тому що, хто б не став Президентом, він чи вона не зможе скасувати Verdict 19 і відновити справедливість. А це зможуть зробити лише ті, хто, як каже Мережко наприкінці фільму Verdict 19, немає чого втрачати, окрім як своїх кайданів.

Анатолій БІЖКО, президент і засновник Partnership for Corruption-Free Ukraine (США), Juris Doctor (Єльський університет)

У запису звучить Конституція України, читає В’ячеслав Бігун

Трейлер фільму можна подивитися ТУТ

Додати коментар

Захисний код
Оновити