Павло Басараба: "Маємо зробити туристичну Тячівщину впізнаваною на карті світу!"

Саме на цьому наголосив очільник району під час однієї із зустрічей, яка нещодавно відбулася в Тячівській РВА. На неї були запрошені керівники структурних підрозділів територіальних громад, відповідальних за сфери освіти, культури та туризму, а також відомі художники краю. 
Зустріч відбулася в форматі "круглого столу" за участі заступника голови Вадима Носи та начальника відділу освіти РВА Мар'яни Попович. 
А стосувалася вона туристичної галузі району, яка, на переконання Павла Басараби, повинна розвиватись. І не просто розвиватись, а стати на рівень"ноу - хау" - з творчим мисленням та  креативним підходом. 
Адже Тячівщина має все для цього - унікальну,  просто божественну природу: гори, полонини, водопади,  печери... 
- Нещодавно відвідав Новоселицький кар'єр і був вражений побаченим. Мармур "вийшов" на розломі стикових плит,  що самі по собі вже є рідкісними! А в ньому можна знайти залишки амонітів - малюстків, які вимерли разом із динозаврами! Майже 66 мільйонів років тому! А це свідчить про те, що колись тут було море - частина  давнього океану Тетіс, - розповів Павло Васильович.
І таких особливих місць, які можуть привабити туристів,  в районі чимало!
Найбільш унікальним на його думку є те, що тут з давніх - давен видобували сіль. Майже всюди! В Солотвині, Тячеві, Новоселиці Нересниці, Тернові, Нижній Апші,  Тереблі, Ганичах... 
Саме сіль,  яку ще називали «білим золотом» віками була джерелом добробуту, символом культури та оберегом народу. 
Сіль звозили до Портоша (місце між Бедевлею і Тячевом),  а відтак на дерев'яних баржах, сплавляли по Тисі до Європи, що називали соляним шляхом.
Тож Тячівщина має таку шикарну минувшину, яку гріх не використати для розвитку туристичної галузі. 
Анансований ним туристичний проєкт «Тячівщина – соляний оберіг України» якраз і повинен стати тим майданчиком  для відновлення історичної пам’яті, популяризації культурних надбань, та звісно, розвитку місцевої економіки. Адже туризм, як відомо, саме та галузь, яка приносить прибуток на місця і розвиток для певної території. 
Павло Басараба звернувся, насамперед, до присутніх на зустрічі художників - малювати дану тему, адже саме мистецтво залишає довічний слід в історії людства. Він, до речі, особисто знайшов інформацію про те, що в земській бібліотеці міста Брно Чеської Республіки зберігається картина 1751 року з підписом "Соляна гора в Тячеві". А це ще одне підтвердження "соляного" минулого нашого краю...
А також до всіх інших учасників зустрічі з проханням активізувати роботу зі збору, обліку та систематизації інформації про туристично привабливі об’єкти, які увійдуть у майбутній проект.  
Зацікавити і сформулювати локацію для туриста так, щоб вона зачепила "за живе" і вже не відпускала, аж поки він сам сюди не приїде.
Як приклад, Павло Васильович навів історію Веселого Цвинтаря в румунському селі Сепинці на Мармарощині.  Там місцевий митець розмалював кольорові дерев'яні нагробки з кумедними сценами із життя похованих односельців. На сьогодні - це одне із найпопулярніших туристичних місць на лише Румунії, а й світу. 
У свою чергу учасники зустрічі поділилися своїми думками й міркуваннями, ідеями. Було обговорено перспективи популяризації культурно-історичних об’єктів краю, покращення інфраструктури та створення нових туристичних маршрутів тощо.
На одне із запитань, чи буде відновлено старий тячівський міст через Тису, Павло Васильович відповів що вивчає ситуацію і буде ставити це питання перед вищим керівництвом.  
Загалом дана зустріч перейшла у хороші наміри всіх учасників щодо співпраці в   реалізації проекту «Тячівщина – соляний оберіг України». Також із залученням небайдужих мешканців району, які знають, люблять і популяризують рідний край. 
- Маємо зробити туристичну Тячівщину впізнаваною не лише на карті України, а й Європи та світу, - наголосив у підсумку цієї зустрічі Павло Басараба.
Також у рамках заходу голова РВА нагородив освітян та художників Подяками й Грамотами з нагоди професійних свят,  що відбулися напередодні. Висловив вдячність за наполегливу працю та побажав подальших успіхів у професійній діяльності.
Любов Немеш


Вгору