Українське кіно сьогодні стає стриманішим, але точнішим — обирає не ефект, а влучність образу.

 Саме цей підхід відзначили фахівці:як повідомляють в Українській кіноакадемії, дві номіновані роботи В’ячеслава Бігуна—Tulipa та«Незабуте. Руслана»— увійшли до довгого списку Національної кінопремі ї«Золота дзиґа», яку часом називають українським аналогом Оскар.

Це не випадковість, а закономірне відображення реальності, яку сучасне кіно фіксує уважно й без прикрас.

Це вже десята Національна кінопремія «Золота дзиґа»,що відзначає досягнення українського кіно.

Премію присуджує Українська кіноакадемія — об’єднання понад 600 сотень професіоналів індустрії, створене для розвитку сучасного українського кіно.

 У 2026 році до довгого списку увійшли 65 фільмів і серіалів у різних категоріях — від ігрового до документального кіно.До 19 червня кіноакадеміки визначать лауреатів.

Сам факт потрапляння до лонгліста — це не просто участь, а вхід у поле національного канону року, констатація (для включення фільми мають бути номіновані на фестивалях).

«Tulipa»(з лат. тюльпан)— це кіно про відродження, де тюльпан — не декоративний образ, а код: як життя проривається крізь травму.

Як відзначив сам режисер, «це дуже особиста історія: через метафору життєвого циклу тюльпана вона екранізує те, як помирає любов і як, попри все, лишається надія на її повернення. Це моя приватна кінотерапія».

«Незабуте. Руслана»—титулований фільм про воїна й оператора Руслана Ганущака (1970-2025), який у формі есе стисло екранізує його чин.

 У 2025 році фільм отримав дві вагомі нагороди—Спеціальний диплом «За творчий пошук у створенні образу воїна-захисника Вітчизни» на XVI фестивалі «Дніпро-cinema» ім. Данила Сахненка та Спеціальна відзнака «Голос України» на кінофестивалі MYTH: Social Impact Film Award.

Крім того, режисер є автором кількох видань під назвою «Місія — Свобода України», які вшановують пам'ять медійників і кінематографістів — вони вільно доступні онлайн.

«Tulipa»та«Незабуте. Руслана»— частина нової хвилі українського документального кіно, яка змінює не лише форму, а й спосіб бачення реальності.

Обидві стрічки вже мають фестивальну історію та професійне визнання — участь у міжнародних показах, відзнаки та інтерес
критики. Їхній рух до «Золотої дзиґи» — це не старт, а продовження траєкторії.

В’ячеслав Бігун — за даними авторитетної міжнародної кінобази IMDbз 2019 року єнайтитулованішим українським режисером за кількістю відзнак і номінацій, а також —найномінованішим режисером світу  (понад 400 номінацій).