Відійшов до Господа відомий подвижник благочестя, відновлювач чернечого життя Закарпаття, спадкоємець роду Легачів, що на Афоні просіяли – схиархімандрит Серафим (Легач) (24.09.1936–†26.10.2024)

Кого життя звело з цим титаном Духа, той мав можливість переконатися, що Христос діє в людях, заради таких само людей! Це була велика душа в якій було присутнє велике смирення, розсудливість, любов до Бога і людей.

Вічна Вам пам’ять, отець Серафим! Помоліться за нас біля Престолу Небесного!

#Стисло з його біографії:
Серафим Іванович Легач народився 24 вересня 1936 р. в селі Копашнево Хустського району. Батько – Іван Васильович та мати – Олена Михайлівна були простими селянами.

У лютому 1955 р. послушником вступив до Свято-Троїцького чоловічого скита в с. Городилово. З 5 жовтня 1955 р. по 14 грудня 1957 р. проходив строкову військову службу в лавах радянської армії. Після демобілізації знову повертається в Городилово.

З початком 1959 р. розпочинається наступ атеїстичної влади на релігію і Церкву. Як наслідок, 15 лютого 1959 р. Серафима разом ще з 4 послушниками відраховують з братії скиту і заарештовують на 15 діб.

На початку березня 1959 р. вступає послушником у Свято-Успенську Почаївську Лавру.

27 червня 1960 р. пострижений в мантію з іменем Стратонік.

22 грудня 1961 р. на запрошення архієпископа Романа відправляється у Віленський Свято–Духівський монастир (лит. Vilniaus Šventos Dvasios vienuolynas) (Литва). 21 лютого 1962 р. рукоположений в сан ієродиякона. 26 червня 1981 р. отримав відпускну грамоту і переїхав у Кримську єпархію.

10 липня того ж року зарахований архідияконом в собор св. Олександра Невського в м. Ялта. За незгоду з релігійною політикою митрополита Київського Філарета (Денисенко) єпископ Кримський і Симферопольський Василій наклав на о. Стратоніка заборону. За рішенням Собору Української Православної Церкви поновлений у всіх релігійних правах.

14 квітня 1992 р. повертається на Закарпаття. 1 серпня 1992 р. возведений в сан ігумена, а 6 серпня того ж року єпископ Євфимій (Шутак) призначає його настоятелем Свято-Миколаївського чоловічого монастиря в селі Іза-Карпутлаш для відродження цієї обителі. Одночасно отець Стратонік стає також благочинним всіх монастирів єпархії. Згідно з наказом єпископа Хустського і Виноградівського Іоанна (Сіопко) 19 березня 2001 р. архімандрит був призначений духівником жіночого монастиря в с. Липча.

З благословіння того ж архієрея в 2005 році переведений в Іоанно-Богословський монастир села Копашнево-Поляна, де ніс послух до 2006 р. У вказаному році відповідно до постанови Священного Синоду УПЦ від 13 липня 2006 р. (Журнал № 34) було відновлено монаше життя в Грушівському монастирі.

Того ж місяця архієпископ Іоанн призначив архімандрита Стратоніка був призначений намісником Грушівського чоловічого монастиря.

7 серпня 2006 р. о. Стратонік був нагороджений правом служіння з архієрейським жезлом.

#Фото: Грушівський монастир, 2008 р.

#За #матеріалами: Монич О., диякон. Мараморошська святиня: нарис з історії Грушівського монастиря. Ужгород: ВАТ "Патент", 2008. 256 с., іл. С. 91–93