На цьому унікальному фото зустрілися два старійшини Тячівщини -  94 - річний Михайло Васильович Роман з села Угля та 88 - річний Микола Васильович Бігунець з селища Дубове.

Це дуже поважні в нашому районі особистості, справжні корифеї своєї справи, які посвятили своє життя відданому служінню батьківщині та людям.  

У свій час їм вдалося зробили дуже багато для свого населеного пункту, рідного краю. Без перебільшення - вони залишили гідний вклад в соціально-економічний розвиток та історію Тячівського району. 

Тепер же на заслуженому відпочинку тихенько доживають свого віку в  колі рідних і, звісно, згадують - як колись було...
А такі радісні зустрічі як на фото - додатковий привід для спогадів.
 
...Михайло Васильович Роман - справжній фа­хівець у галузі сільського господарства та промисловості. 

Керував тисячами людей - був головою колгоспу "Іскра" та першим директором Закарпатського заводу технологічного обладнання. Будував завод в Углі з нуля, зібрав колектив та наладив виробництво.   

Очолювані ним підприємства ставали успішними та передовими. Завдяки цьому покращувався стан інфраструктури села Угля та  навколишніх населених пунктів району. 

І по сьогодні мешканці села користуються тими благами, які були створені колгоспом та заводом.
Для прикладу, в  зведених багатоповерхівках досі живуть люди,  а деякі будівлі використовуються в соціальній сфері та місцевим підприємництвом. 

Що найбільш важливо - проведено газифікацію завдяки чому тереблянська й углянська долини мають природній газ.

А ще Михайло Васильович надзвичайно творча й талановита людина - він написав аж три книги ". " Моя доля",  " Карпатські самоцвіти",  "А бідні не плачуть... " У даних творах, через призму свого життя, відобразив історію та розвиток рідного села та краю. 

88 - річний Микола Васильович Бігунець присвятив усе своє життя медицині. 

Пропрацював близько 51 рік головним лікарем в Дубівській районній лікарні №2. 

Власне, завдяки його зусиллям та за підтримки заводу в цьому селищі була збудована нова лікарня, яка досі функціонує. Що є дуже важливим для місцевих мешканців та жителів верхніх гірських сіл даної території. 

 Також у свій час він був відомим громадським діячем - декілька разів обирався депутатом Тячівської районної ради та 1989 році - народним депутатом СРСР. 

Микола Васильович брав активну участь у становленні незалежної України -  був учасником установчих зборів.

 Як керівник і як депутат завжди відповідально та з повною віддачею виконував обов'язки чим заслужив повагу та шану серед людей.
     
Доля Михайла Романа та доля Миколи Бігунця чимось схожі. 

 Обоє народились в багатодітних незаможніх родинах, яким жилося нелегко. В той час в усьому відчувалися нестача, тож змушені були  добиватися в житті всього самотужки.

Та завдяки невтомній праці, завзятості, наполегливості та силі волі їм вдалося подолати всі перешкоди та досягти вагомих успіхів у житті.

Таких ще людей називають самородками.  

Бог наділяє їх особливим талантом та мудрістю, щоб вони могли зробити те, що не під силу іншим та вірно служити своєму рідному краю й людям. 

Щиро бажаю Михайлу Васильовичу та Миколі Васильовичу  довгих- предовгих років життя в доброму здоров'ї , радості та благополуччі.
 
Любов Немеш 

На фото зліва направо Роман Михайло Васильович, Бігунець Микола Васильович.